Полная версия

Главная arrow География arrow Природно-рекреаційний потенціал Чернігівської області

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Фауна Чернігівщини

Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, однак значна інтенсивність та обсяги антропогенного впливу суттєво вразили її біорізноманіття, формування якого розпочалося з середини палеогену, а в сучасному вигляді, в основному, завершилося в середньому голоцені, тобто 5000 років тому.

На Чернігівщині зустрічаються види тварин, занесені не тільки до Червоної Книги України та Європейського Червоного списку, а й до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA).

Найбільше фауністичне різноманіття зустрічається на територіях, які зазнають найменшого антропогенного впливу. Це, в першу чергу, ліси, болотні масиви, об'єкти природно-заповідного фонду області. Для збереження видового різноманіття тваринного світу Чернігівщини на території області існують загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Каморетський», 2 ентомологічні, 3 орнітологічні, 1 іхтіологічний заказники та 7 зоологічних пам'яток природи місцевого значення.

Основними видами використання тваринного світу є полювання та рибальство.

Таблиця 7. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Зубр

43

13

13

11

10

Лось

602

609

657

684

713

Олень благородний

511

474

632

520

514

Олень плямистий

35

35

50

8

10

Козуля

5774

6423

7423

6757

6869

Кабан

2445

2599

3111

2869

3115

Заєць-русак

58719

58330

58535

58488

58031

Білка

696

624

1147

925

1203

Ондатра

11964

12400

5587

8785

9317

Бобер

1987

2002

1381

2010

2506

Лисиця

3659

3135

2528

2907

3106

Вовк

145

122

170

185

196

Єнотовидний собака

1465

1488

1303

1589

1658

Норка американська

671

380

369

505

514

Борсук

999

1110

1018

986

1039

Видра

300

251

307

510

378

Куниця

2125

1981

1939

2213

2093

Тхір чорний

-

170

239

218

180

Рись

-

-

4

8

8

Сіра куріпка

10461

9379

10589

11735

8850

Тетерук

527

427

546

741

1068

Рябчик

88

90

100

75

120

Всього в області налічується 43 користувачі мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області, закріплених за користувачами, становить 2814,7 тис. га, в т. ч.: за 10 мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 1960,1 тис. га (69,6 %), держлісгоспами Чернігівського облуправління лісового господарства (9 користувачів) - 316,9 тис. га (11,3 %), за іншими 23 користувачами - 537,7 тис. га (19,1 %).

Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 5489,2 тис. грн., в т. ч.: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 1317,7 тис. грн., держлісгоспами Чернігівського обласного управління лісового господарства - 393,8 тис. грн., іншими користувачами - 3777,7 тис. грн.

Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачами угідь у 2009 році склали 2264,5 тис. грн., в т. ч. мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 316,3 тис. грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства - 135,8 тис. грн., іншими користувачами - 1812,4 тис. грн.

В середньому, на 1000 га наданих у користування угідь, на охорону і відтворення використано: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 161,4 грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства - 428,6 грн., іншими користувачами - 3370,6 грн.

Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 41,3 % (2005 рік - 40,8 %).

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у 2009 році було погоджено вилучення копитних тварин лише тим користувачам мисливських угідь, які мали діюче мисливське упорядкування.

Добуто користувачами угідь у 2009 році 385 кабанів (62 % від ліміту), 175 козуль (71 % від ліміту), 18 оленів благородних (67 % від ліміту), 24 лосі (92 % від ліміту) (табл. 8).

Таблиця 8. Добування основних видів мисливських тварин, голів

Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

2007

кабан

283

271

221

27

відмова від відлову, збереження поголів'я новим користувачем, погодні умови, відмова іноземних мисливців від полювання

козуля

120

128

103

17

олень благ.

8

12

4

4

2008

кабан

392

401

263

67

доведення поголів'я тварин до оптимальної чисельності, відсутність бажаючих придбати кабанів для розселення, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців

козуля

181

183

138

30

олень благ.

23

25

20

3

лось

4

4

3

-

2009

кабан

620

667

385

143

Складні погодні умови, доведення поголів'я тварин до оптимальної чисельності

козуля

246

252

175

49

олень благ.

27

27

18

8

лось

26

26

24

1

Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2009 році здійснювали 40 мисливствознавців і 280 єгерів.

В середньому на 1 єгеря, при нормі 1 єгер на 7 тис. га лісових та 10 тис. га польових угідь, припадає угідь: у МРП УТМР - в середньому - 15,4 тис. га, по Чернігівському управлінню лісового господарства в середньому - 13,2 тис. га, по інших користувачах в середньому - 4,1 тис. га.

За даними обліку мисливських тварин, проведеному користувачами мисливських угідь області, на території Чернігівщини налічується 10 голів зубра. Для подальшого збереження та збільшення поголів'я зубрів необхідна державна програма, яка б передбачала належне фінансування заходів по відтворенню зубрів та стимулюванню зацікавленості в цьому користувачів мисливських угідь.

Попри низку заходів, проведених за останній рік в галузі охорони та відтворення водних живих ресурсів (ВЖР), ситуація залишається досить критичною і потребує значних доопрацювань. Значно знизився промисловий вилов риби у водоймах Чернігівської області. Протягом 2009 року вилов ВЖР склав 43,423 т. Перш за все, це пов'язано з економічною нестабільністю і, відповідно, дуже низьким рівнем фінансування промислових рибодобувних компаній та організацій. По-друге, із значним ростом рівня незаконного видобутку риби браконьєрами та неконтрольованого вилову водних живих ресурсів рибалками-любителями.

У звітному році зариблення проводила Чернігівська обласна організація УТМР в присутності комісії в складі представника користувача, Чернігівського територіального відділу, представника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та представника місцевого органу самоврядування.

Вселення водних живих ресурсів з метою меліорації проводило Козелецьке МУВГ. В став “Калито-Гало” площею 100 га поблизу с. Патюти Козелецького району, згідно акта про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 17.05.2006 р., було вселено річників товстолоба 3557 екземплярів та коропа 525 шт. на суму 4950 грн.

Відтворення водних живих ресурсів проводили користувачі ПП Малашенко М.І., ПП Кураш В.С., ПП Бєлік О.Ф. та ПП “Трактородеталь”, на основі актів про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 14.12.2006 р. в р. Дніпро було проведено вселення дворічки товстолоба середньою масою одного екземпляра 200 грам в кількості 800 шт. на суму 800 грн.

Динаміка вилову водних біоресурсів в Чернігівській області теж зазнала різких змін і набула тенденції до зменшення. Окрім того, у 2006 - 2009 роках контроль використання затвердженого ліміту та фактичного вилову риби на Київському водосховищі віднесені до компетенції відповідних уповноважених органів Київської області.

Таблиця 9. Динаміка вилову риби по водних об'єктах (тонн)

Рік

Водний об'єкт

Затверджений ліміт вилову (тонн)

Фактичний вилов (тонн)

2007

Київське водосховище

1362,3

126,3

р. Дніпро

57,1

22,8

р. Десна та Деснянські озера

125,8

9,7

Разом по області

1545,2

158,8

2008

Київське водосховище

1328

95,65

р. Дніпро

50,3

20,054

р. Десна та Деснянські озера

61,05

9,11

Разом по області

1439,35

124,814

2009

р. Дніпро

56,5

27,617

р. Десна та Деснянські озера

61,45

15,806

Разом по області

117,95

43,423

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>