Полная версия

Главная arrow География arrow Природно-рекреаційний потенціал Чернігівської області

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Мінеральні ресурси області

Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. На території області розташовано 379 родовищ і, з урахуванням комплексності, 41 об'єкт обліку (всього 420) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 143 родовища і 34 об'єкти обліку (всього 177).

Мінерально-сировинна база області на 59,4 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,2 % - це прісні і мінеральні води; 0,7 % займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт.

На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких - комплексні, у т. ч. 14 - нафтові, 4 - газоконденсатні та 7 -нафтогазоконденсатні.

У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки - 7.

На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу за категоріями А+В+С1 кількістю 9,833 млрд. м3 (0,99 % від запасів України), видобуток якого за 2005 р. склав 0,146 млрд. м3 (0,75 % від видобутку в Україні).

На 19 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого у нафті газу за категоріями А+В+С1 кількістю 1,166 млрд. м3 (4,46 %), видобуток якого в 2005 році склав 0,056 млрд. м3, або 5,8 % від загального видобутку в Україні.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 21 об'єкті за категоріями А+В+С1 кількістю 11,267 млн. т (9,78 %). Видобуток нафти за 2005 рік склав 0,553 млн. т (17,93 %).

Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах за категоріями А+В+С1 кількістю 2,283 млн. т (3,54 % від запасів конденсату в Україні), видобуток якого в 2005 році склав 0,022 млн. т.

Крім того, на території області розташовано 6 нафтогазоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 15,483 млрд. м3, нафти - 0,113 млн. т.

Запаси торфу підраховані на 198 родовищах кількістю 63,5 млн. т, з яких періодично розробляється 87 із запасами 58,3 млн. т. Видобуток торфу за 2005 р. склав 74 тис. т, який у повному обсязі був використаний для комунальних потреб у якості палива.

На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С2 кількістю 60 тис. т.

Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с. Новий Поділ Ічнянського району.

Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ. Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об'єктів області можуть служити руслові піски р. Десни.

Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.

Питні та технічні підземні води в Чернігівській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 514,80 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1, 121,000 тис. м3/добу з них не розроблялись. Найбільш перспективне для розробки є родовище Ніжинське ділянка Ніжинська-1, запаси якої складають 47,5 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1 і родовище Бахмацьке ділянка Бахмацька-1, запаси якої складають 19,500 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1.

Підземні мінеральні води Чернігівської області розвідані на двох ділянках.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 186,0 м3/добу за категоріями А+В+С1.

Мінеральні води області відносяться до типу маломінералізованих лікувально-питних. Неосвоєні родовища відсутні.

Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15 % загального об'єму підземних вод України (табл. 2.).

Таблиця 2. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області

Басейн річки

Прогнозні ресурси, км3/рік

Експлуатаційні запаси, км3/рік

Всього

В тому числі :

Пов`язані з поверхневим стоком

Не пов`язані з поверхневим стоком

Дніпро

Всього:

3,038

0,486

2,552

0,233

в т.ч. Десна

1,600

0,256

1,344

0,130

Сож

0,015

0,002

0,013

-

Судость

0,007

0,001

0,006

-

Сейм

0,048

0,008

0,040

-

Снов

0,258

0,041

0,217

0,011

Остер

0,586

0,094

0,492

0,029

Трубіж

0,003

0,0005

0,0025

-

Супой

0,017

0,003

0,014

-

Удай

0,383

0,061

0,322

0,052

Ромен

0,037

0,006

0,031

-

р. Дніпро від

р. Сож до початку Київського

водосховища

0,084

0,013

0,071

0,011

Таблиця 3. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області

Адміністративні райони

Прогнозні ресурси, км3/рік

Експлуатаційні запаси, км3/рік

Всього

В тому числі

Пов'язані з поверхневим стоком

Не пов'язані з поверхневим стоком

Бахмацький

0,210

0,010

0,200

0,0087

Бобровицький

0,033

0,019

0,014

Борзнянський

0,348

0,030

0,318

Варвинський

0,032

-

0,032

Городнянський

0,110

-

0,110

0,0031

Ічнянський

0,149

0,011

0,138

Козелецький

0,277

0,073

0,204

0,0033

Коропський

0,012

-

0,012

Корюківський

0,026

-

0,026

Куликівський

0,175

0,012

0,163

Менський

0,310

0,031

0,279

Ніжинський

0,164

0,029

0,135

0,0256

Н.-Сіверський

0,036

-

0,036

0,0036

Носівський

0,182

0,007

0,175

Прилуцький

0,160

0,026

0,134

0,0517

Ріпкинський

0,143

0,055

0,088

0,0112

Семенівський

0,060

-

0,060

Сосницький

0,030

-

0,030

Срібнянський

0,035

-

0,035

Талалаївський

0,054

-

0,054

Чернігівський

0,394

0,022

0,372

0,0734

Щорський

0,098

0,084

0,014

0,0076

м. Чернігів

-

-

-

ВСЬОГО:

3,038

0,409

2,629

0,188

Підземні водні горизонти становлять частину Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Вони є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання.

Таблиця 4. Питомі величини запасів та використання підземних вод

№ п/п

Найменування показника

Одиниця виміру

Величина показника

1

Площа області

тис. км2

31,9

2

Населення області (2009 р.)

тис. осіб

1159,90

3

Величина прогнозних експлуатаційних запасів підземних вод:

  • – загальні
  • – на 1 км2
  • – на одну людину

тис. м3/добу

тис. м3/добу

м3/добу

  • 8326,8
  • 261,0
  • 7,18

4

Величина водовідбору підземних вод:

  • – експлуатаційні запаси
  • – на 1 км2
  • – на одну людину

тис. м3/добу

тис. м3/добу

м3/добу

  • 188,2
  • 5,9
  • 0,16

В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське-1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське.

В області використовуються такі водоносні горизонти:

Четвертинний;

Харківський;

Бучацький;

Верхньокрейдяний;

Нижньокрейдяний.

Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н.-Сіверський, Чернігівський райони).

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але, в останні роки, у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту.

З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.

У 2008 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 64,88 млн. м3, в тому числі 28,2 тис. м3 - мінеральної.

В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води - Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району. Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ “Пивкомбінат "Десна" (м. Чернігів), не експлуатується.

КП “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради проводить постійний контроль якості питної води в м. Чернігів. Господарсько-питне водопостачання Чернігова здійснюється з 4 групових водозаборів, куди входять 96 артсвердловин бучацького та нижньокрейдяного горизонтів глибиною від 130 до 800 метрів. Вода, яка подається у водопровідну мережу, попередній обробці не підлягає. Контроль за якістю проводиться згідно вимог ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”.

Підземні горизонти містять воду певного сольового складу, малозмінного в часі і характерного для даних водоносних горизонтів.

Останніми роками залишається стабільним такий показник, як аміак (сумарно), повністю відсутні нітрити та нітрати. Це дозволяє стверджувати про відсутність органічного забруднення водоносних горизонтів. Цей висновок підтверджує також сталість показника перманганатної окислюваності.

За останні роки змін хімічного складу та мікробіологічних показників підземних вод артсвердловин КП “Чернігівводоканал” не виявлено (табл.5).

Таблиця 5. Порівняльна характеристика хімічного складу та мікробіологічного стану підземної води артсвердловин КП “Чернігівводоканал”

№ п/п

Показники

Од.

вимір.

Роки

Нормативи за ГОСТ 2874 - 82 “Вода питна”

2008

2009

1.

Температура

0С

2.

Запах 200

балів

0

0

не > 2

3.

Запах 600

балів

0

0

не > 2

4.

Смак, присмак

балів

1

1

не > 2

5.

Водневий показник рН

один. рН

7,55

7,5

6,0-9,0

6.

Сухий залишок

мг/дм3

361

349

не > 1000

7.

Загальна жорсткість

моль/дм3

3,74

3,69

не > 7,0

8.

Сульфати

мг/дм3

2,07

1,92

не > 500

9.

Хлориди

мг/дм3

17,22

17,84

не > 350

10.

Мідь

мг/дм3

н/в

н/в

не > 1,0

11.

Марганець

мг/дм3

0,04

0,04

не > 0,1

12.

Залізо загальне

мг/дм3

0,25

0,22

не > 0,3

13.

Кальцій

мг/дм3

50,8

49,6

не норм.

14.

Магній

мг/дм3

14,58

13,73

не норм.

15.

Нітрити

мг/дм3

н/в

н/в

не норм.

16.

Нітрати

мг/дм3

н/в

н/в

не > 45

17.

Цинк

мг/дм3

0,008

0,01

не > 5,0

18.

Аміак (сумарно)

мг/дм3

0,54

0,66

не норм.

19.

Молібден

мг/дм3

н/в

н/в

не > 0,25

20.

Лужність

мгекв/дм3

6,37

6,3

не норм.

21.

Фтор

мг/дм3

0,56

0,58

не >1,2

22.

Окислюваність

мгО2//дм3

0,69

0,85

не норм.

23.

Мутність

мг/дм3

1,09

1,06

не > 1,5

24.

Кольоровість

0С

7,6

8,9

не > 20

25.

Колі-індекс

< 3

< 3

не > 3

26.

Число бактерій в 1 см3 води

0

0

не > 100

Приорітетними напрямками роботи на 2010 рік визначені:

  • - посилення контролю за наявністю повного комплекту дозвільної документації на користування надрами;
  • - контроль за виконанням надрокористувачами умов спеціальних дозволів (ліцензій);
  • - посилення контролю за охороною праці на підконтрольних підприємствах.

У I півріччі 2009 р. підприємствами та організаціями Чернігівщини використано 778 тис.т паливно-енергетичних ресурсів в умовному обчисленні, зокрема: котельно-пічного палива - 514 тис.т, теплоенергії - 724 тис.Гкал та електроенергії - 429 млн.кВт.год, пише Монітор.

Споживання паливно-енергетичних ресурсів в області становило 91% від рівня I півріччя 2008 р.

У структурі використаних енергетичних ресурсів 66% формувало котельно-пічне паливо, 18% - електроенергія та 16% - теплоенергія.

Найбільшим споживачем паливно-енергетичних ресурсів залишається промисловість. Нею використано 86% котельно-пічного палива, 44% теплоенергії та 61% електроенергії.

Провідною в структурі промисловості області за споживанням енергоносіїв була переробна промисловість. На забезпечення технологічних потреб нею використано 84% теплоенергії та 48% електроенергії від загального споживання в промисловості.

Найбільшими споживачами паливно-енергетичних ресурсів були підприємства та організації міст Чернігів, Прилуки та Варвинського району. Їх частка в загальному споживанні становила 72%.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>