Полная версия

Главная arrow Бухучет и аудит arrow Облік інвестиційно-інноваційної діяльності

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Облік інвестиційних ресурсів підприємства

1. Сутність капіталу, його інвестиційні властивості завжди були предметом обговорення, дискусій у загальноекономічній науці, так і в теорії бухгалтерського обліку.

Першим, хто оцінив значення повного і правильного представлення в бухгалтерському обліку та звітності капіталу, був В.Фультон. Рахунок "Капітал", на його думку, втілює в собі мету бухгалтерського обліку, все інше - тільки засоби для досягнення поставленої мети. За його висловлюванням, кожен рахунок бухгалтерського обліку - це розшифрування капіталу власника. Такої ж думки дотримується проф. Соколов Я.В., стверджуючи, що права інвестора в обліку відображені на рахунку "Капітал", а рахунки товарів, каси, запасів, основних засобів та інші - це лише деталізація, структура вкладеного капіталу.

Якщо розглядати капітал з позиції бухгалтерського обліку, то в його основі лежить фундаментальне рівняння:

Активи > Майно підприємства = Джерела формування майна > Джерела формування майна

Беручи до уваги ринкову теорію, наведене рівняння можна подати:

Активи = Капітал

Дещо розширена формула балансової моделі має такий вигляд:

Активи = Власний капітал + Залучений капітал

За будь-яких обставин фундаментальне рівняння бухгалтерського обліку базується на правилі подвійного запису: активи підприємства дорівнюють джерелам їх утворення, тобто сумарному капіталу, до якого входять як власні, так і залучені зі сторони ресурси.

Розглядаючи капітал з позиції конкретних інвесторів, що мають права на активи підприємства, в окремих випадках він ототожнюється за розмірами їх участі в капіталі. У даному випадку активи розглядаються як сума часток (акцій) в капіталі. Поняття "сума часток" в такому разі охоплює як власний, так і залучений зі сторони капітал. Об'єднання їх в одному правовому полі, на нашу думку, є недоречним як, формально, так і за сутністю.

Розглядаючи відношення капіталу до формування інвестиційних ресурсів підприємства, необхідно звернутися до існуючих теорій їх трактування у світовій практиці. Серед них слід виділити теорії: власності, господарської одиниці, залишкового капіталу, підприємства, фонду.

Автори теорії власності трактують кредиторську заборгованість як від'ємний актив, а капітал як чисті пасиви власника.

Активи - Кредиторська заборгованість = Власність

Головним чинником у цьому випадку є власність, а активи і кредиторська заборгованість виступають інструментами для встановлення величини реальної власності засновника. Вартість підприємства в момент його створення дорівнює сумі коштів, що інвестовані власником (активи = сума часток власників). У процесі господарської діяльності і подальшого розвитку підприємства власний капітал збільшується на суму нагромадженого чистого прибутку і зменшується на суму вилученого капіталу. Весь чистий прибуток розподіляється між власниками як дивіденди.

Дивіденди, нараховані і виплачені за результатами діяльності, вважаються вилученням власного капіталу, а дивіденди, реінвестовані в підприємство, збільшують власний капітал та інвестиційні ресурси. Інші відрахування від прибутку трактуються як витрати власника і їх необхідно вираховувати при визначенні чистого прибутку власника (наприклад, податок на прибуток).

Однак дана модель не розкриває усієї сукупності інвестиційних ресурсів, тому що частина з них може бути серед залучених зі сторони коштів і таким чином не входити у валюту балансу.

Інші теорії розглянути самостійно.

2. До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатково вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Для обліку власного капіталу передбачені наступні рахунки: 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування статутного (пайового) капіталу підприємства.

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб'єкту, проте він не закріплений за кожним з учасників.

2.1. Статутний капітал - це основне джерело, за рахунок якого функціонує і здійснює діяльність підприємство. Він створюється за рахунок внесків учасників, засновників, акціонерів. Його сума, як правило, визначається в установчих документах при створенні підприємства (у статуті чи в установчому договорі).

Таблиця. Формування статутного капіталу і його збільшення відображається такими записами:

Зміст г/о

Дебет

Кредит

1

Зареєстровано статут (зміни до статуту) товариства

46

40

2

Здійснено внески до статутного капіталу:

- грошовими коштами

30, 31

46

- основними засобами

10

46

- інтелектуальною власністю та іншими нематеріальними активами

12

46

- цінними паперами інших суб'єктів господарювання

14

46

- матеріальними цінностями

20, 22

46

3

Збільшення статутного капіталу за рахунок:

- нерозподіленого прибутку

443

46

- належних учасникам дивідендів

671

40

Таблиця. Зменшення статутного капіталу відображається такими проведеннями:

Зміст г/о

Дебет

Кредит

1

Зменшено статутний капітал в розмірі внеску учасника

40

672

2

Відображено вартість частини майна, що належить учаснику при виході з товариства, пропорційно його внеску до статутного капіталу

42,43

672

3

Нараховано частку прибутку, що отримано підприємством у поточному році, яка підлягає виплаті учаснику при виході з товариства

443

671

4

Зменшення статутного капіталу на суму анульованих акцій

40

45

Таблиця. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства відображається записами:

Зміст г/о

Дебет

Кредит

1

Збільшено статутний капітал в розмірі додаткових внесків засновників

46

40

2

Збільшено статутний капітал за рахунок дивідендів

671

40

3

Збільшено статутний капітал за рахунок реінвестування прибутку

443

40

4

Збільшено статутний кап. за рахунок дод. кап. (індексації основних засобів)

423

40

5

Збільшено статутний капітал за рахунок додаткових внесків засновників

46

40

6

Збільшено статутний капітал за рахунок індексації основних засобів

423

40

Таблиця. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства відображається записами:

Зміст г/о

Дебет

Кредит

1

Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення номінальної вартості акцій

40

672

2

Відображено зменшення статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок зменшення кількості акцій номінальної вартості (акції анульовано)

40

451

3

Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення кількості акцій номінальної вартості при їх викупі

451

30, 31

2.2. Додатковий капітал складається із емісійного доходу, тобто доходу одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу (рахунок 42).

При купівлі-продажі акцій за цінами іншими, ніж номінальна вартість, на підприємстві може виникати так званий емісійний дохід або емісійні витрати.

На рахунку 421 "Емісійний дохід" відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

За дебетом рахунка 45 "Вилучений капітал» відображають фактичну вартість акцій власної емісії, викуплених акціонерним товариством у своїх акціонерів, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій.

У випадку, коли емісійного доходу не вистачає, для покриття перевищення викупної вартості акцій над номінальною, використовують прибуток звітного періоду, при цьому дебетується рахунок 95.2 „Інші фінансові витрати» та кредитується рахунок 451.

Вилучені акціонерним товариством акції надалі можуть бути перепродані, причому ціна реалізації може бути як вища, так і нижча за ціну, за якою вони викуповувалися.

Емісійний дохід виникає в двох випадках:

Таблиця. коли підприємство викупило акції власної емісії за цінами, що є нижчі від номіналу;

Зміст г/о

Дт

Кт

Сума

Викуплено 100 акцій за викупною вартістю 4 грн. за акцію замість 5 грн.

451

30, 31

400

Відображено емісійний дохід, який дорівнює різниці між продажною і викупною вартістю акцій (100 х (5-4)= 100)

451

421

100

Таблиця. При передачі акцій власної емісії за ціною, що є вища за номінальну вартість акцій.

Викуплено 100 акцій за викупною вартістю 5,5 грн. за акцію замість 5 грн.

30,31

45,46

500

Відображено емісійний дохід, який дорівнює різниці між продажною і викупною вартістю акцій (100 х (5-4)= 100)

30

421

50

Емісійні витрати виникають в наступних випадках:

Таблиця. Коли підприємство викупило акції власної емісії за ціною більшою, ніж номінальна;

Викуплено 100 акцій за викупною вартістю 5,7 грн. за акцію замість 5 грн.

451

30, 31

500

Відображено емісійний витрати, які дорівнюють різниці між продажною і викупною вартістю акцій (100 х (5,7-5)= 70)

421

30

70

Таблиця. Продаж акцій власної емісії за ціною, що є нижче номіналу.

Викуплено 100 акцій за викупною вартістю 4,7 грн. за акцію замість 5 грн.

30, 31

45,46

470

Різницю між викупною і номінальною вартістю анульованих акцій віднесено у зменшення емісійного доходу (100 х (5-4,7) = 30)

421

45,46

30

На субрахунку 422 "Інший вкладений капітал" обліковують інший внесений засновниками товариства (крім акціонерного) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішення про зміну розміру статутного капіталу.

Нижче подано кореспонденцію рахунків з обліку додаткових внесків засновників товариства без рішення про збільшення статутного капіталу підприємства:

Таблиця

Зміст г/о

дебет

кредит

1

Відображено додаткові внески засновників товариства без рішення про і збільшення статутного капіталу підприємства:

- грошовими коштами

30, 31

422

- основними засобами

10, 15

422

- нематеріальними активами

12

422

- товарно-матеріальними цінностями

20, 22

422

Додатковий капітал підприємства може бути одним з джерел погашення збитків підприємства, що відображається проведенням: Дт 422 Кт 442.

До додаткового капіталу, крім емісії, відноситься і дооцінка, яка обліковується на субрахунку 423 "Дооцінка активів". Слід мати на увазі, що лише дооцінка необоротних активів впливає на розмір власного капіталу.

Дооцінка основних засобів може здійснюватися відповідно до П(С)БО7 "Основні засоби" у випадку, якщо його (об'єкта) залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Таблиця

Зміст г/о

дебет

кредит

Відображення результатів дооцінки основних засобів

На дооцінку зносу складаємо наступне проведення:

  • 10
  • 423
  • 423
  • 131

2.3. Резервний капітал - це сума резервів, створених підприємством відповідно до чинного законодавства або статутних документів.

Резервний (страховий) капітал створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25% розміру статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного (страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами, але не може бути меншим за 5% суми чистого прибутку.

Резервний капітал господарського товариства створюється з метою покриття можливих в майбутньому непередбачуваних збитків, втрат. Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі, передбачені законодавством.

Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 "Резервний капітал".

За кредитом цього рахунку відображається створення резерву, за дебетом - використання резервного капіталу. Сальдо по рахунку 43 відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами і напрямками використання.

Таблиця.

Зміст господарської операції

Дт

Кт

1

Формування резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку

443

43

2

Створено резервний капітал за рахунок додаткового капіталу

42

43

3

Збільшено статутний капітал за рахунок резервного капіталу

43

40

4

Погашено непокриті збитки минулих років за рахунок резервного капіталу

43

442

2.4. Нерозподілені прибутки є основним джерелом для поповнення інвестиційних ресурсів

Кп = Вк + Зк; Кп = (Ск+Дк+Нп) = Зк

Нерозподілений прибуток може бути направлений у двох напрямках:

  • 1) на виплату дивідендів;
  • 2) для збільшення статутного капіталу;
  • 3) на створення резерву капіталу, хоч він і не розподіляється між учасниками.

Якщо частини прибутку направляється до статутного капіталу підприємства, то повинні бути такі умови:

  • 1) повинно бути рішення вищого органу управління (зборів), у якому повинно бути визначена абсолютна сума чи відсоток чистого прибутку, що направляється до статутного капіталу;
  • 2) повинні бути виясненні зміни до статуту підприємства в частині збільшення статутного капіталу;
  • 3) додатково збільшена сума статуту капіталу за рахунок прибутку повинна бути розподілена між учасниками строго пропорційно до часток учасників, які були попередньо визначені при створенні підприємства.

Таблиця. Типові проведення з обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку):

Зміст г/о

Дт

Кт

1

Списано фін. результат (прибутки звітного року) на нерозподілений прибуток

79

441

2

Списано фінансовий результат (збитки звітного року) на непокриті збитки

442

79

3

Нараховано за рахунок чистого прибутку дивіденди власникам

443

671

4

Використано прибуток на виплату премії за випущеними облігаціями

443

552

5

Проведено відрахування до резервного капіталу

443

43

6

Списано суму прибутку, використаного у звітному періоді, за рахунок нерозподіленого прибутку

441

443

7

Списано суму прибутку, використаного у звітному періоді, на непокриті збитки

442

443

8

Списано непокриті збитки за рахунок коштів резервного і додаткового капіталу

43,42

442

3. Недооцінка теорії власності призвела до нечіткого розмежування в балансі власного і залученого зі сторони капіталу. Це зумовлено виділенням у самостійний II розділ балансу забезпечення наступних витрат і платежів.

Залучений зі сторони капітал традиційно поданий у цій моделі балансу розділами: III "Довгострокові зобов'язання" і IV "Поточні зобов'язання". За основну критеріальну ознаку в розмежуванні згаданих джерел прийнято строки погашення зобов'язань. Зобов'язання з терміном погашення понад один рік вважаються довгостроковими, а з строком до року -- короткостроковими.

До складу залучених зі сторони інвестиційних ресурсів доцільно зараховувати одержані позикові кошти під банківських установ, інших організацій та громадян, надані кредитодавцями на добровільних засадах як за певну винагороду, так і без неї. До залучених інвестиційних ресурсів рекомендуємо зараховувати будь-які позики, одержані на придбання необоротних активів незалежно від строків повернення кредитів і позикових коштів. До них належить податковий інвестиційний кредит і реструктуризовані заборгованість у зв'язку з відстрочкою сплати окремих податків і платежів. Як окреме джерело залучених інвестиційних ресурсів необхідно відображати такі нові форми довгострокової оренди чи передачі права користування майном як лізинг чи селенг тощо.

Для власного капіталу властивими є його обов'язкова наявність, добровільність утворення, участь в інвестуванні з метою одержання доходу чи інших вигод, право власників капіталу на участь в управлінні, право на прибуток. Залучені зі сторони інвестиційні ресурси відрізняються від власних тим, що на них встановлена фіксована ставка доходу незалежно від результатів діяльності, інвестор має гарантоване право на їх повернення з встановленням дати і суми погашення. У свою чергу, поточна кредиторська заборгованість позбавлена інвестиційних властивостей і пов'язаних з ними процесів, у багатьох випадках вона виникає неминуче, кредитору гарантуються суми і строки погашення зобов'язань.

Необхідність кредиту як джерела фінансових ресурсів зумовлена виникненням тимчасової потреби підприємства в додаткових оборотних коштах з метою забезпечення його нормального функціонування.

Відображення інформації про отримані кредити банків на рахунках бухгалтерського обліку залежить від того, до якого виду зобов'язань підприємства може бути віднесена заборгованість, що утворилася в результаті одержаного кредиту. Згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку зобов'язання підприємства поділяються на довгострокові та поточні.

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" під поточними зобов'язаннями розуміють зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати Балансу. Що ж до довгострокових зобов'язань, то згідно з П(С)БО 11 "Зобов'язання" до них відносять усі зобов'язання підприємств, які не є поточними зобов'язаннями, тобто термін повернення яких перевищує 12 календарних місяців або один операційний цикл підприємства.

У Плані рахунків та Інструкції про його застосування для відображення кредитних операцій у бухгалтерському обліку передбачені такі рахунки:

  • – 50 "Довгострокові позики";
  • – 60 "Короткострокові позики";
  • – 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями".

Таблиця.

Зміст г/о

Дт

Кт

1

Погашено заборгованість за довгостроковими позиками готівкою

50

30

2

Погашено заборг. за довгостроковими позиками з розрахункового рахунка

50

31

3

Погашено заборг. за довгостроковими позиками за рахунок коштів покупців

50

36

4

Погаш. заб. за довгостроковими позиками за рахунок коштів різних дебіторів

50

37

5

Погашено довгострокову позику за рахунок короткострокової

50

60

6

Отримано довгострокову позику готівкою

30

50

7

Отримано довгострокову позику на розрахунковий рахунок

31

50

8

Проведено поточні фінансові інвестиції за рахунок довгострокової позики

35

50

9

Пер. аванси постачальникам та підрядникам за рахунок довгострокової позики

371

50

10

Погашено заборгованість перед орендодавцем за об'єкти довгострокової оренди за рахунок довгострокової позики

53

50

11

Переоформлено короткострокову позику на довгострокову

60

50

12

Погашено заборгованість перед постачальниками та підрядниками за рахунок довгострокової позики

63

50

13

Сплачено податки за рахунок довгострокової позики

64

50

Таблиця. Типова кореспонденція рахунків при обліку короткострокових позик буде виглядати так:

Зміст г/о

дебет

кредит

1

Погашено заборгованість за короткостроковими позиками готівкою

60

30

2

Погашено заб. за короткостроковими позиками з розрахункового рахунка

60

31

3

Погашено заб. за короткост. позиками за рахунок коштів покупців

60

36

4

Погашено заб. за коротк. позиками за рахунок коштів різних дебіторів

60

37

5

Переоформлено короткострокову позику на довгострокову

60

50

6

Отримано короткострокову позику готівкою

30

60

7

Отримано короткострокову позику на розрахунковий рахунок

31

60

8

Пров. поточні фінансові інвестиції за рахунок короткострокової позики

35

60

9

Пер. аванси постач. та підрядникам за рахунок короткострокової позики

37

60

10

Погашено заборгованість перед орендодавцем за об'єкти довгострокової оренди за рахунок короткострокової позики

53

60

11

Погашено довгострокову позику за рахунок короткострокової

50

60

12

Погашено заборгованість перед постачальниками та підрядниками за рахунок короткострокової позики

63

60

13

Сплачено податки за рахунок короткострокової позики

64

60

4. У момент безоплатного отримання необоротних активів підприємство збільшує свій додатковий капітал на суму справедливої вартості, за якою вони оприбутковані на баланс підприємства. Потім одночасно з нарахуванням зносу за безоплатно отриманими необоротними активами підприємство відображає дохід у розмірі нарахованого зносу.

Таблиця. В бухгалтерському обліку ці операції будуть відображені записами:

Зміст г/о

Дт

Кт

1

До складу осн. засобів, нематеріальних активів зараховано безоплатно отримані основні засоби, нематеріальні активи за їх справ. вартістю

10, 12

424

2

Нараховано знос за безоплатно отриманими основними засобами

23, 91, 92, 93

131

3

Відображено дохід у сумі нарахованої амортизації

424

745

5. Якщо цільове фінансування отримано для капітальних вкладень, воно відображається у складі доходів майбутніх періодів; при цьому дебетує рахунок 69 та кредитує рахунок 48 з наступним поступовим включенням до складу доходів звітних періодів у міру амортизації об'єкта капітальних вкладень.

Будівництво на дольових засадах здійснюють будівельні організації (забудовник) на замовлення співвласників. Забудовник контролює здійснення будівництва, веде облік витрат. На його рахунках концентруються кошти, одержані від „дольовиків". Облік цих грошових коштів відображаються у забудовника (Дт 31,33 Кт 48). Отже, кошти протягом усього терміну накопичуються на рахунку 48 "Цільове фінансування та цільове надходження", а затрати збираються на рахунку 15 „Капітальні інвестиції» (Дт 15,23 Кт63 - при підрядному будівництві; Дт 15,23 Кт 63,20,66,65 - при господарському способі).

Після введення в дію об'єкта, належна „дольовикам» частини будови передається по Акту і в обліку робиться запис: Дт 48 Кт 15.

Таблиця. Типові проведення наведені нижче:

Фінансування будівництва житла на дольових засадах

Зімст г/о

Дт

Кт

1

Надійшли кошти від дольовиків на здійснення спільного будівництва

311

48

50000

2

Витрати на будівництво об`акта

15

20, 63, 65,66 та інші

90000

3

Введено в дію об'єкт (власну частину)

10

15

40000

4

Пер. дольовикові право власності на частину будови

48

15

50000

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>