Полная версия

Главная arrow Бухучет и аудит arrow Підготовка організації і проведення аудиту на підприємстві

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Внутрішній аудит

Внутрішній аудит слід розглядати як невід'ємну частину загальної системи управління. Служба внутрішнього аудиту створюється на підприємстві для виконання контрольних функцій в залежності від мети і завдань, покладених на внутрішніх аудиторів керівництвом підприємства. Внутрішні аудитори залежні, підпорядковані вищестоящому керівництву, вони проводять перевірки як планові, так і позапланові за вказівкою керівництва; за результатами складають звіт про проведену роботу, звітують перед керівництвом, дають оцінку, рекомендації, поради та інформацію. Вони не зобов'язані мати сертифікат. Це може бути фахівець з бухгалтерського обліку, економіст, фінансист.

Аудитор повинен вивчити діючу організацію внутрішнього контролю та визначитись зі ступенем довіри до неї.

Мета вивчення системи внутрішнього контролю

В ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, наскільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання.

Основна мета вивчення та оцінки аудитором системи внутрішнього контролю клієнта - підготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур.

В тому випадку, якщо аудитор впевнюється, що він може покластися на відповідні засоби внутрішнього контролю, він отримує можливість проводити аудиторські процедури менш детально і більш вибірково, а також може внести зміни до суті аудиторських процедур, що застосовуватимуться, і до запланованих витрат часу на їх здійснення.

Аудитор повинен впевнитись в тому, що засоби контролю економічного суб'єкта, що перевіряється, досягають наступних цілей:

  • · господарські операції виконуються за згодою керівництва як в цілому, так і в конкретних випадках;
  • · всі операції фіксуються в бухгалтерському обліку в правильних сумах, на належних балансових рахунках, в межах того періоду часу, коли були здійснені, у відповідності з прийнятою в клієнта обліковою політикою і забезпечують можливість підготовки достовірної бухгалтерської звітності;
  • · доступ до активів стає можливим тільки з дозволу відповідного управлінського працівника;
  • · відповідність зафіксованих в бухгалтерському обліку і фактично наявних активів визначається керівництвом із встановленою періодичністю, а у випадку розходжень, керівництвом застосовуються належні дії.

Слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку економічного суб'єкта може вважатися ефективною, якщо в ході фіксації господарських операцій виконуються наступні вимоги:

  • а) операції в обліку правильно відображають період їх здійснення;
  • б) операції в обліку зафіксовані в правильних сумах;
  • в) операції правильно і у відповідності з діючими нормативними положеннями і обліковою політикою відображені на рахунках бухгалтерського обліку;
  • г) зафіксовані всі деталі операцій, які мають суттєве значення для обліку і звітності;
  • д) обмежена можливість виникнення зловживань.

При визначенні ефективності системи внутрішнього контролю враховують багато факторів:

  • · коло працівників, які беруть участь у формуванні інформації на підприємстві, і наявність у них відповідальності за доручену справу;
  • · наявність упорядкованих взаємовідносин між ними щодо ведення справ і формування інформації;
  • · наявність технічних засобів контролю;
  • · наявність технології контролю;
  • · контрольовані параметри.

Аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що система внутрішнього контролю може не з абсолютною впевненістю, а лише з ймовірністю підтвердити, що цілі, заради яких вона була створена, досягнуті. Причиною цього є такі неминучі ознаки системи внутрішнього контролю:

  • · природна вимога керівництва економічного суб'єкта стосовно того, щоб затрати на здійснення контрольних заходів були меншими за ті економічні вигоди, які обумовлюють застосування таких заходів;
  • · той факт, що більшість засобів контролю мають на меті виявлення небажаних господарських операцій, а не тих, які є незвичними;
  • · властивість людини робити помилки через недбалість, неуважність, невірність суджень чи нерозуміння інструктивних матеріалів;
  • · навмисне порушення системи контролю в результаті змови працівників економічного суб'єкта як з іншими працівниками даного економічного суб'єкта, так і з третіми особами;
  • · порушення системи контролю внаслідок зловживань з боку представників керівництва, відповідальних за функціонування даних аспектів контролю;
  • · розповсюджена практика суттєвих змін умов ведення господарської діяльності чи правил обліку, в результаті чого прийняті контрольні процедури можуть перестати виконувати свої функції.

Природа і обсяг процедур, які здійснюються аудитором для отримання загальної уяви про системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, буде коливатись в залежності від:

  • · типу політики і процедур;
  • · матеріального становища;
  • · обсягу і складності справи;
  • · природи і документації;
  • · оцінки аудитором внутрішнього ризику.

Методи вивчення системи внутрішнього контролю

Процедура вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю є обов'язковою при проведенні аудиту незалежно від характеристики клієнта. Як правило, це здійснюється одночасно із перевіркою даних бухгалтерського обліку. Така практика, як було показано вище, рекомендується і МНА.

Маючи у своєму розпорядженні матеріали дослідження, виконаного перед укладанням договору, звіт попереднього аудиту, аудитор проводить вивчення системи внутрішнього контролю шляхом опитування персоналу замовника, проведення власного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивчення організаційно-розпорядчої і облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючих органів тощо.

Зважаючи на те, що в системі внутрішнього контролю значне місце займає система бухгалтерського обліку, аудитору слід окремо виділити питання з її вивчення та оцінки.

Вивчення системи внутрішнього контролю:

  • - опитування персоналу;
  • - спостереження;
  • - запит до попереднього аудитора;
  • - ознайомлення з документами управління та обліку;
  • - вивчення документів попереднього дослідження замовника;
  • - вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючих органів;
  • - ознайомлення з існуючими вимогами до організації системи внутрішнього контролю;
  • - тестування системи внутрішнього контролю.

Знайомство з системою бухгалтерського обліку включає в себе вивчення, аналіз і оцінку відомостей щодо наступних аспектів господарської діяльності економічного суб'єкта, що перевіряється:

  • · облікова політика і основні принципи ведення бухгалтерського обліку. Відповідно до національних стандартів господарюючий суб'єкт має можливість вибору методів обліку та різних підходів щодо оцінки статей балансу (наприклад, метод нарахування амортизації, що відображає характер експлуатації основних засобів, метод обліку запасів тощо). Аудитору слід переконатись, що обраний метод достовірно відображає специфіку діяльності клієнта;
  • · організаційна структура підрозділу, відповідального за ведення бухгалтерського обліку і підготовку бухгалтерської звітності;
  • · розподіл обов'язків і повноважень між працівниками, які беруть участь у веденні обліку і підготовці звітності;
  • · організація підготовки, обороту і збереження документів, які відображають господарські операції;
  • · порядок відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку, форми і методи узагальнення даних таких регістрів;
  • · порядок підготовки періодичної бухгалтерської звітності на підставі даних бухгалтерського обліку;
  • · роль і місце засобів обчислювальної техніки у веденні обліку і підготовці звітності;
  • · критичні галузі обліку, де ризик виникнення помилок або перекручень бухгалтерської звітності особливо високий;
  • · засоби контролю, передбачені в окремих галузях системи обліку.

Аудитор в ході аудиторської перевірки повинен перевірити відповідність організації системи бухгалтерського обліку клієнта діючим нормативним документам і відобразити в робочій документації випадки встановлених порушень.

В ході аудиторської перевірки необхідно ознайомитись з внутрішніми документами клієнта, які стосуються організації, постановки і ведення бухгалтерського обліку, і визначити, в якій мірі реальний стан справ відповідає положенням вищеперерахованих документів. У необхідних випадках для такої звірки рекомендується прослідкувати рух інформації по окремих операціях в обліку від первинних документів до їх відображення і звітності.

Обсяг робіт цього етапу залежить від того, здійснюються вони для нового замовника чи постійного. В останньому випадку аудитор зосереджує увагу на змінах, що відбувались у структурі внутрішнього контролю порівняно з попереднім періодом, а також врахуванні замовником раніше висловлених порад щодо усунення недоліків у здійсненні контролю.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>