Полная версия

Главная arrow Экономика arrow Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні

Однією з форм міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля фінансовими інструментами, що охоплює тор гівлю валютою і цінними паперами, дериватами, кредитами та міжнародні розрахунки. У міжнародній практиці вона реалізується через систему валютно-фінансових відносин, яка містить валютну і фінансову складові. Окремим елементом є міжнародні розрахун ки. Це безготівкові розрахунки за грошовими зобов'язаннями та вимогами, які виникають внаслідок міжнародних відносин.

Міжнародна торгівля фінансовими інструментами як форма міжнародних економічних відносин має свої особливості, оскільки охоплює власне торгівлю специфічними товарами (валюта, цінні папери тощо) та забезпечує обслуговування міжнародного руху товарів і факторів виробництва.

Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні

Необхідними умовами політ-прав середовище для розв іноз інвест діяльності слід розглядати:

  • -Політична стабільність
  • -Позитивне ставлення до іноз інвест та наявність нормативно-правових регуляторів.

Політичні показники:

  • -Зовнішні конфлікти
  • -Можливість націоналізації власності
  • -Відсутність або можливість втрати міжн довіри.

Українське законодавство оперує лише термінами націоналізація і реквізиція, у принципі не допускаючи націоналізації іноземної інвестиції, що не відповідає міжнародному праву. Поняття націоналізації є невизначеним за сферою застосування, тоді як поняття реквізиції занадто вузьке за обсягом і не здатне охопити всі випадки примусового вилучення інвестицій. Гарантія стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності та за-хисту від змін інвестиційного законодавства не знаходить реального підтвердження в Україні. Держава порушує взяті на себе зобов'язання щодо забезпечення стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності (тобто інвестиційного режиму). Розглядаючи гарантію захисту прав іноземних інвесторів констатуємо, що важливою є проблема відмови у виконанні винесених рішень і перегляду винесених і виконаних рішень судів, які визнали за іноземними інвесторами право на користування гарантіями, за нововиявленими обставинами - на підставі наступного прийняття ретроактивного законодавства. Така практика є руйнівною для стабільності інвестиційного режиму та захисту прав іноземних інвесторів, а також не відповідає положенням Європейської Конвенції з прав людини. Поряд з цим, статистичні дані за останні кілька років свідчать про стійке зростання обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку нашої держави, хоча, за оцінками спеціалістів, обсяги і темпи інвестування іноземного капіталу в українську економіку є значно нижчими порівняно з іншими державами Східної Європи, які на початку 90-х, як і Україна, стали на шлях розвитку ринкової економіки.

Зокрема, на кінець 2008 р. в економіці України іноземні інвестори вклали 35723,4 млн дол. США прямих інвестицій. За 2008 р. нерезиденти вилучили капіталу на суму 847,8 млн дол. Загалом приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці (мінус 3,9 млрд. дол.) за 2008 р. становив 6180,7 млн дол., що становить 77,9 % рівня попереднього року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, на 1 серпня 2009 р. становив 37965,7 млн дол., що на 22,3 % більше за обсяги інвестицій на початок 2008 р. .

Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні на сьогодні налічує багато істотних недоліків, про що було зазначено раніше, але є і успіхи, зокрема останніми роками ми можемо спостерігати певне пожвавлення щодо прийняття відповідних підзаконних актів. Так, на сьогодні затверджено Програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки (постанова Кабміну від 28 грудня 2001 р. №1801), схвалено план заходів щодо виконання цієї Програми (розпорядження Кабміну від 9 серпня 2002 р. №440-р) та програму "Інвестиційний імідж України" (розпорядження Кабміну від 17 серпня 2002 р. №477-р), створено Координаційну групу з активізації інвестиційної діяльності (постанова Кабміну від 24 жовтня 2002 р., №1568). Отже, на сьогодні в Україні існує проблема недостатнього використання інвестиційного потенціалу, яка пов'язана із надмірним втручанням держави у регулювання іноземних інвестицій, постійними змінами у чинному законодавстві, відсутністю в Україні єдиного центрального органу з питань державного управління іноземним інвестуванням, що негативно впливає на зростання ефективності використання іноземних інвестицій.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>