Полная версия

Главная arrow Педагогика arrow Дисципліна без конфліктів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Дисципліна без конфліктів

Світлана Конькова, заступник директора з навчально-виховної роботи львівської школи № 73 опікується проблемою виховання підлітків на підґрунті спільних зусиль учителів і батьків. Із цією метою у школі створено університет педагогічних знань для батьків учнів 5-8-х класів

Наразі презентуємо сценарій засідання, який має відповісти на запитання «Як уникнути психологічних травм у вихованні дитини».

Як уникнути психологічних травм у вихованні дитини

Мета: навчання для підвищення педагогічної культури батьків; організація спільної діяльності, об'єднання зусиль школи та сім'ї для виховання дітей.

Очікувані результати: після проведеного засідання батьки знатимуть, що таке конфлікт; як установлювати певні правила поведінки дитини, уникаючи та не поглиблюючи конфлікту; як поводитись і виявляти свої почуття у конфлікті, який уже розпочався.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран.

Форма проведення: лекція з комп'ютерною презентацією.

Хід засідання

  • 1. Організаційний момент. Повідомлення теми та мети засідання.
  • 2. Вступ. Дисципліна як управління життям дитини.

Дитину можна порівняти з дзеркалом. Вона відбиває любов, а не починає любити першою. Якщо дітей обдаровують любов'ю, вони її повертають. Якщо їм нічого не дають, то їм нічого повертати.

Любов усе покриває, усьому вірить, на все сподівається, усе переносить.

Що ж потрібно дітям, щоб вони почувались любимими?

Безумовне прийняття. Любити дитину безумовно - значить любити її незалежно ні від чого. Незалежно від її зовнішності, здібностей, достоїнств і недоліків. Незалежно від того, що ми очікуємо від неї в майбутньому, і що найскладніше, незалежно від того, як вона поводиться зараз. Що б не робила дитина, на можна карати її позбавленням любові. «Ти мені подобаєшся, я люблю тебе таким, який ти є», - ці слова безцінні і для великого і для малого.

Проте безумовно прийняти - не значить балувати. Приймати дитину - це означає вірити в те, що від початку всі її наміри добрі, це означає визнавати за нею право на помилку, але це не означає, що ми маємо заплющувати очі на погану поведінку дитини, яка потребує нашого виховання, керівництва й дисципліни.

Турбота й управління життям дитини. Дитина приходить у світ безпорадною істотою, і турбота про неї - найнеобхідніша умова її виживання. Дорослішаючи, вона все менше потребує її і починає потребувати самостійності. Вчасно «відпустити» - теж турбота. Інтерес дорослого до життя дитини, вирішення складних для неї проблем - важлива складова батьківської любові.

Схвалення незалежності, автономії дитини. Допомога й турбота викликають почуття взаємного задоволення тоді, коли дитина сама її просить. Але турботу вона може сприйняти і як пригноблення, якщо поводитися з дитиною, як зі шматком глини, з якого батьки ліплять свою мрію. Щоб дитина почувалася любимою, потрібен певний баланс турботи й автономії, опіки та свободи.

Пильна увага. Люблячі батьки проводять із дитиною багато часу. Однак для дитини важлива не кількість проведеного з нею часу, а те, як він проведений. Пильна увага означає цілковиту зосередженість на дитині. Саме на ній, саме в цю хвилину. Не отримуючи досить пильної уваги, дитина відчуває занепокоєння й незахищеність, бо розуміє, що все на світі важливіше за неї.

Вияв ніжних почуттів. Не треба боятись висловити свої добрі почуття, дитина має знати про них так само, як знає про ваше незадоволення нею, несхвалення якогось учинку.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>