Полная версия

Главная arrow Информатика arrow MS Excel: виконання обчислень в таблицях

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Налаштування Excel на виконання обчислень

Внесення нових даних до вічок наводить до автоматичного перерахунку всіх формул. Якщо відкриті листи містять велику кількість формул, які вимагають багато часу на автоматичний перерахунок, то можна скоротити тимчасові витрати. Аби відмінити автоматичний перерахунок після кожного внесення змін до таблиці, виберіть команду Параметри (Options) у меню Сервіс (Tools) а потім відкрийте вкладку Обчислення (Calculation) (мал. 16.14).

У групі Обчислення (Calculation) можна встановити перемикач в одне з положень:

автоматично (Automatic) -- забезпечує обчислення значень формул при кожному внесенні змін до даних, формули або назви. Ця установка використовується за умовчанням;

автоматично окрім таблиць (Automatic except tables) -- забезпечує обчислення всіх залежних формул, за винятком таблиць даних. Перерахунок таблиць даних вироблятиметься лише при натисненні кнопки Обчислити (Calc Now)що відображує на вкладці, або клавіші F9;

уручну (Manual) --- виконання обчислень на всіх відкритих листах вироблятиметься після натиснення кнопки Обчислити (Calc Now)що відображує на вкладці Обчислення або клавіші F9. Для виконання розрахунків лише на активному аркуші натискуйте клавіші Shift+F9. Після установки перемикача в це положення Excel автоматично встановлює прапорець перерахунок перед збереженням (Recalculate before save) з тим, аби забезпечити збереження і облік всіх введених даних.

Встановивши прапорець ітерації (Iterations) у поля Граничне число ітерацій (Maximum iterations) і Відносна погрішність (Maximum change) можна ввести числові значення.

Призначення деяких прапорців в розділі Параметри книги (Workbook options):

оновлювати видалені заслання (Update remote references) -- забезпечує обчислення і оновлення формул, що містять заслання на інші застосування;

точність як на екрані (Precision as displayed) -- знижує точність обчислень з внутрішнього представлення чисел (15 знаків після коми) до точності, використовуваної при відображенні вічок на екрані. Ця операція наводить до втрати значущих розрядів, і відмінити її неможливо;

зберігати значення зовнішніх зв'язків (Save external link values) -- зберігає копії значень, що містяться в зовнішньому документі, сполученому з аркушем Microsoft Excel. Якщо аркуш, пов'язаний з великим діапазоном вічок в зовнішніх документах, вимагає великої кількості дискової пам'яті або відкривається дуже довго, зніміть прапорець, аби поліпшити ці показники. Формули і функції

Арифметичні й інші типи операторів

У Excel маються чотири види операторів: арифметичні, текстові, оператори порівняння й оператори посилань (адресні оператори).

Операції над числами виконуються за допомогою арифметичних операторів. У Excel використовуються наступні арифметичні оператори:

Арифметичний оператор

Дія

+ (знак плюс)

Додавання

- (знак мінус)

Вирахування (чи заперечення)

/ (коса риска)

Ділення

* (зірочка)

Множення

% (знак відсотка)

Відсоток

^ (кришка)

Зведення до степеня

При роботі з числами і текстом застосовуються ще оператори порівняння. До них відносяться наступні оператори:

Оператор порівняння

Дія

=

Дорівнює

>

Більше

<

Менше

>=

Більше або дорівнює

<=

Менше або дорівнює

<>

Не дорівнює

Таблиця: Приклади використання арифметичних операторів

Оператор

Приклад формули

Результат

+

А1+а2

9

-

А2-а1

1

*

А1*а2

20

/

Аз/а2

2

л

Аг2

16

%

2Л3

8

Ці оператори використовуються для присвоєння твердженням значень ІСТИНА або НЕПРАВДА. Оператори порівняння можуть застосовуватися для порівняння тексту, записаного в різні комірки. При цьому потрібно враховувати, що оператор «=» застосовується в змісті збігу чи розбіжності текстів, а оператори «<» і «>» - у змісті розташування «до» чи «після» в упорядкованому списку текстових фрагментів.

У Excel є один текстовий оператор:

&. (амперсанд) - Об'єднання послідовностей символів в одну послідовність символів.

Цей оператор застосовується для з'єднання текстів з різних комірок.

Крім названих операторів, у Excel існують ще адресні оператори, що використовуються при вказівці посилань на комірки таблиці, тобто при адресації.

Синтаксис формул

Використовуючи формули, можна порівнювати дані в комірках, складати і множити значення комірок, знаходити середні значення, поєднувати вміст комірок і т.д. Формули вписуються в рядок формул і можуть складатися з наступних компонентів:

† Символу =, яким завжди починається запис формули (цей символ вводиться в комірку із клавіатури або викликається клацанням по кнопці «=» у рядку формул);

† Операторів +, -, *, <, > і інших операторів;

† Функцій з набору вбудованих функцій Excel;

† Адрес комірок, посилань на діапазони комірок і імена - ці компоненти присутні, якщо у формулу потрібно підставити значення, що містяться в інших комірках.

Синтаксис формули задає визначену послідовність обчислень. Після знака рівності «=» випливає набір величин, що обчислюються. Якщо у формулу входить кілька операторів, то Excel визначає пріоритет цих операторів і призначає відповідну послідовність їхнього виконання. Оператори в порядку зменшення пріоритету розташовуються в такий спосіб:

  • 1. Адресні оператори (:, <пропуск>);
  • 2. Унарный мінус (використовується для вказівки негативних чисел, наприклад, -1 чи -0,23);
  • 3. Відсоток ( %);
  • 4. Піднесення до степеня (^);
  • 5. Множення і ділення (* і /);
  • 6. Додавання і віднімання (+ і - );
  • 7. Об'єднання послідовностей символів (&);
  • 8. Оператори порівняння (= < > <= >= <>).

Якщо у формулу входять оператори з однаковим пріоритетом, наприклад, оператори множення і ділення, то вони виповнюються в порядку їхнього проходження зліва направо. Щоб змінити порядок виконання операторів, використовуються круглі дужки.

Формули можуть посилатися на комірки або на діапазони комірок, а також на імена або заголовки, що представляють комірки або діапазони комірок.

Введення і копіювання формул. Введення формули у суміжні комірки

Якщо потрібно ввести ту саму формулу в суміжні комірки, то необхідно скопіювати одну формулу, у всі потрібні комірки. Для полегшення цього у Excel існує маркер заповнення, послідовність дій з яким повинна бути наступна:

† Активізувати комірку, у якій записана вихідна формула.

† Навести курсор миші на маркер заповнення і протягнути маркер через комірки, у які потрібно скопіювати формулу.

† Відпустити кнопку миші, після чого в комірки будуть занесені копії формул (із зміненими адресами комірок), а вміст комірок буде полічено по цих формулах.

Такий спосіб копіювання можливий, оскільки у формулах використовуються відносні посилання. Якщо необхідно, щоб при копіюванні формули не змінювалися адреси комірок, то потрібно посилання на ці комірки зробити абсолютними.

При переході в режим введення формул поле Ім'я (Name) розташоване в лівій частині рядка формул, замінюється кнопкою, на якій відображує остання функція, що використалася. Розташована праворуч від неї кнопка із стрілкою відкриває список, який містить 10 останніх функцій, що використалися, і пункт Інші функції (More/unctions) (мал.).

Мал. Окно Excel в режимі введення формул

Як приклад введемо формулу у вічко D4. Закінчивши введення формули, натискуватимемо клавішу Enter або клацнемо в рядку формул по кнопці Введення (Enter). У вічку, що містить формулу, відображуватиметься результат обчислення, сама формула буде видна в рядку формул (мал.).

Мал. Відображення розрахункової формули в рядку формул

Формула може містити заслання на вічко (її адреса) або на діапазон вічок, а також на імена, що представляють вічка або діапазони вічок.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>