Полная версия

Главная arrow Охрана труда arrow Деякі питання по цивільній обороні у військовий час

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Наведіть основні первинні причини НС мирного часу

Глибоке розуміння причин НС необхідне для їх запобігання. Із цією метою після локалізації НС і ліквідації наслідків звичайно проводиться розслідування. При цьому виявляється причинно-наслідковий зв'язок, в основі якого є первинні причини (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 - Первинні причини НС в мирний час

До економічних причин відносяться :

  • - недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;
  • - зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення, вичерпність ресурсів);
  • - бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

До соціальних причин відносяться:

  • - ріст народонаселення;
  • - урбанізація;
  • - непідготовленість населення;
  • - відсутність інформації про обстановку у НС;
  • - відсутність нормативно-правової бази;
  • - недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;
  • - корупція, тероризм і т.д.

За результатами розслідування приймаються відповідні міри, у тому числі винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Дайте визначення та охарактеризуйте такі уражуючі чинники

a. повітряна ударна хвиля;

1. Повітряна ударна хвиля - це різка зміна повітряного тиску (Па). Розрізняють фази стиску й розрядження (рис. 2.2)

t...t - фаза стиску;

t...t - фаза розрядження

Рисунок 2.2 - Атмосферний тиск під час повітряної ударної хвилі

Основна руйнівна дія доводиться на фронт (передню межу імпульсу) і фазу стиску. Поблизу епіцентру вибуху швидкість поширення в декілька разів перевищує швидкість звуку. В епіцентрі ядерного звуку тиск досягає мільярдів атмосфер. Зі збільшенням відстані від епіцентру швидкість поширення й тиск слабшають, переходячи у звичайну акустичну хвилю зі швидкістю поширення 340 м/с.

Повітряна ударна хвиля виникає також при вибухах фугасних зарядів, вибухових речовин, вибухонебезпечних рідин або газів, через що можуть виникати інші уражуючі фактори (осколки, уламки, вогонь та ін.);

b. світлове випромінювання;

Світлове випромінювання. Виникає при ядерному вибуху. Є причиною загоряння горючих матеріалів й опіків у людини. Тривалість світіння залежить від потужності вибуху й може становити від одиниць до десятків секунд. Характеризується величиною потоку енергії (Дж/м);

c. електромагнітний імпульс;

Електромагнітний імпульс (ЕМІ). Виникає під час ядерного вибуху. Під впливом радіації в повітрі виникають потужні іонізаційні струми, що є причиною електромагнітних полів. Останні наводять на металевих предметах (провідниках) ЕДС, здатну пробивати ізоляційні матеріали та напівпровідники, через що радіоелектронна та електротехнічна апаратура виходить із ладу. В епіцентрі ядерного вибуху потужністю 1 Мт вертикальна складова електричного поля ЕМІ перевищує 15 КВ/м. На відстані 3км від епіцентру вона становить 6 КВ/м. Діапазон частот ЕМІ складає 100 МГц., але в основному його енергія розподілена в інтервалі 10-15 КГц. Тривалість імпульсу залежить від потужності вибуху й досягає десятих часток секунди (рис. 2.3.).

15.

Рисунок 2.3 - ЕМІ під час ядерного вибуху

a. проникаюча радіація;

Проникаюча радіація. Вона є гамма-випромінюванням й потоком нейтронів, що надходить у навколишнє середовище із зони протікання ланцюгової реакції (ядерного вибуху, аварійного реактора). Крім гамма-випромінювання виділяються альфа- і бета-частинки, що мають малу довжину вільного пробігу, внаслідок чого їхнім впливом на людей, техніку й матеріали зневажають (у повітрі альфа-частинки проходять відстань у межах метра, бета-частинки проходять не більше десяти метрів).

Під час ядерного вибуху тривалість дії проникаючої радіації не перевищує 15 с. Вона є причиною променевої хвороби людей і тварин.

Основні параметри, що характеризують іонізуючі випромінювання:

  • - доза випромінювання (D);
  • - потужність дози випромінювання (N).

Доза є енергією радіоактивного випромінювання. Розрізняють експозиційну, поглинуту і еквівалентну дози.

Експозиційною називають дозу випромінювання, яка характеризує іонізаційний ефект рентгенівського і гамма- випромінювання у повітрі [Кл/кг; Р].

Поглинута доза - кількість енергії різних видів іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси речовини [Дж/кг; рад; Гр]. Рад є скороченням слів „радіаційно-абсорбційна доза”. Якщо доза випромінювання у повітрі дорівнює 1 Р, поглинута доза буде 0,88 рад (1Р = 0,88 рад).

Еквівалентна доза [бер; Зв] характеризує вплив різних видів іонізуючих випромінювань на живий організм. Вона викликана необхідністю єдиної оцінки впливу, оскільки при різних видах випромінювання з однаковими поглинутими дозами біологічний ефект відрізнятиметься.

Бер є скороченням слів „біологічний еквівалент рада”. Еквівалентну дозу можна розрахувати так:

, (2.1)

де - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує вид випромінювання (для альфа-частинок =20; для бета-частинок (електронів), для гамма- випромінювання =1; для швидких нейтронів в залежності від рівня енергії складає 10...20). Бером називають таку кількість енергії, яка поглинена 1 г біологічної тканини, при якій спостерігається той же біологічний ефект, що і при поглиненій дозі випромінювання 1 рад рентгенівського або гамма-випромінюваня.

Отже, еквівалентна доза є показником стану здоров'я людини в умовах підвищеної радіації.

Потужність дози характеризує інтенсивність іонізуючих випромінювань у навколишньому середовищі, тобто є характеристикою середовища [Р/год; Гр/с].

b. радіоактивне зараження місцевості;

Радіоактивне зараження місцевості. Виникає в результаті випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху або в результаті аварії радіаційно небезпечного об'єкта. Можливо також розпилення радіоактивних речовин з використанням звичайної вибухівки у випадку терористичного акту (“брудний” ядерний вибух).

Основними джерелами радіоактивності є:

  • - наведена активність у результаті впливу потоку нейронів на деякі хімічні елементи ґрунту (натрій, кремній й ін.). Під час вибуху ці елементи поглинають енергію, а після нього випромінюють її у навколишнє середовище. Наведена активність спадає через декілька годин:
  • - продукти розпаду радіоактивних речовин (існує 200 радіоактивних ізотопів 36 хімічних елементів);
  • - деяка частина ядерного пального, що не бере участь у ланцюговій реакції й виділяється у вигляді дрібних частинок у навколишнє середовище. В останніх двох випадках має місце радіоактивний розпад. Основну небезпеку для людей при радіоактивному зараженні несуть гамма- і бета- випромінювання.
Зони радіоактивного зараження місцевості

Рисунок 2.4 - Зони радіоактивного зараження місцевості

Радіоактивне зараження має ряд особливостей, які відрізняють його від попереднього фактора: як правило, більша площа ураження (сотні й тисячі квадратних кілометрів); більша тривалість дії (роки й, можливо, сторіччя); складніший характер поширення на місцевості, що залежить від її рельєфу, погодних умов та ін. Заражена територія умовно ділиться на зони (М; А; Б; В; Г), межі яких характеризуються: рівнем радіації через годину після випадання радіоактивних речовин (N1); загальною експозиційною дозою (D), отриманою за час із моменту випадання до повного розпаду радіоактивних речовин, періодом напіврозпаду (T05) або постійною розпаду (), а також напрямком й швидкістю вітру. При постійному напрямку й швидкості вітру на рівнинній місцевості ці зони мають форму правильних еліпсів (рис. 2.4).

Із часом рівень радіації на зараженій місцевості зменшується, що пояснюється законами радіоактивного розпаду. У найпростішому вигляді це описується основним законом радіоактивного розпаду (рис. 2.5).

,(2.1)

де P і P0 - рівні радіації в кінцевий t і початковий (t=0) моменти часу, відповідно;

- постійна розпаду, характерна для даної радіоактивної речовини (=).

Доза випромінювання, отримана за час від t1 до t2 дорівнює

.(2.2)

Чисельно вона дорівнює площі виділеної фігури D (рис. 2.5).

Залежність рівня радіації від часу при зараженні місцевості відомим ізотопом

Рисунок 2.5 - Залежність рівня радіації від часу при зараженні місцевості відомим ізотопом

У загальному випадку, коли рівень радіації є функція часу, дозу випромінювання за час від t1 до t2 можна розрахувати:

(2.3)

де Pср - середній рівень радіації;

?t - інтервал часу від t1 до t2.

c. наявність патогенних мікроорганізмів й інших організмів-шкідників;

Наявність організмів-шкідників (патогенних мікроорганізмів, комах, гризунів й ін.). Завдяки патогенним мікроорганізмам інфекційні хвороби можуть набувати великого поширення і масового характеру, викликаючи епідемії (швидке і широке розповсюдження інфекційних хвороб серед людей), епізоотії (поширення хвороб серед тварин), епіфітотії (захворювання серед рослин). Епідемії можуть викликатися збудниками холери, чуми, сибірської виразки, туляремії, ботулізму, висипного тифу, черевного тифу, плямистої лихоманки, СНІДу, пташиного грипу, поліомієліту та ін.).

d. токсична дія;

Токсична дія. Виникає при наявності сильнодіючих ядучих (СДЯР) і отруйних (ОР) хімічних речовин. СДЯР можуть виникати при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах. ОР виникають при застосуванні противником хімічної зброї в ході війни. До СДЯР відносяться токсичні продукти згоряння і дим при пожежах. Вони є причиною захворювання й загибелі людей, тварин і рослин. Характеризуються концентрацією речовини в середовищі й токсичною дозою (токсодозою), що отримала людина.

Токсодозою називається кількісна міра речовини, що потрапила в організм людини. Нормування токсодоз здійснено за двома ознаками: за величиною та за шляхом проникнення в організм людини. За величиною розрізняють:

  • - середню граничну, що викликає лише початкові симптоми отруєння у 50% уражених;
  • - середню вивідну, що призводить до втрати працездатності в 50% уражених;
  • - середню смертельну, що призводить до загибелі 50% уражених;
  • - абсолютну смертельну, що приводить до загибелі 100% уражених;

За шляхом проникнення хімічної речовини в організм розрізняють токсодози через:

  • - органи дихання (ОД);
  • - кишково-шлунковий тракт (КШТ);
  • - шкірні покриви й слизуваті оболонки (ШП);
  • - кровотік (рани).

Токсодоза через ОД розраховується за формулою Габера:

(г?хв/м3),(2.4)

де C(t) - концентрація речовини в повітрі як функція часу t;

Cср - середня концентрація речовини в повітрі. Для розрахунку токсичної дози через КШТ або кровотік кількість речовини, що потрапила в організм, ділять на масу тіла людини. Токсодозу через ШП вимірюють величиною площі ураженої ділянки шкіри.

Значення токсодоз важливі для того, щоб поставити первинний діагноз потерпілим й оцінити обстановку в НС.

e. сейсмічна хвиля.

Сейсмічна хвиля. Може викликатися промисловими джерелами (забиванням паль при будівництві, підривними роботами та ін.), а також природними сейсмічними процесами (землетрусами). Штучна хвиля характеризується швидкістю розповсюдження (м/с), максимальним (амплітудним) значенням віброшвидкості ґрунту (м/с). Інтенсивність природних землетрусів характеризується балами сили й магнітуди за шкалами Ріхтера та MSK-64. Зазначені характеристики залежать від потужності джерела й відстані від нього.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>