Полная версия

Главная arrow Этика и эстетика arrow Етика – філософське вчення про моральність і мораль

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

«Буття без морального буття -- прокляття». Ф.Бекон (16 ст.)

XVI століття по праву вважається початком капіталістичної ери в розвитку людства. Наприкінці XV століття була відкрита Америка, відкіля в Європу полилися десятки тонн золота і срібла, що зробили в Старому світі «революцію цін». У 1516 році в Нідерландах відбувається перша буржуазна революція. Поряд з бурхливим розвитком буржуазного способу виробництва прогресують науки. На перший план висуваються природничі науки.

Сучасники добре розуміли значення цієї епохи. Один з натурфілософів даного сторіччя Джероламо Кардано писав: «Як на перше з дивних у моєму житті явищ... варто вказати на те, що я народився в тому столітті, коли була відкрита вся земна куля, тоді як у стародавності було відоме не більш третини його... Є чи що-небудь більш дивне, чим піротехника і людська блискавка, що набагато небезпечніше блискавки небожителів? Не замовчу і про тебе, о великий магніт, що веде нас по безбережних морях... і далекі невідомі краї! Додамо до цьому ще четвертий відкриття -- винахід друкарства; створене руками людей, придуманий їхнім генієм, воно суперничає з божественними чудесами, тому що чого ж не дістає нам, крім оволодіння небом?»

Такою була епоха, у яку творив Френсис Бекон (1561-1626). Народився в Лондоні в аристократичній родині. Одержав юридичну освіту. Однак юридична робота не захоплює молоду людину. Незважаючи на неабиякі здібності, кар'єра його після смерті батька розвивається повільно. У 1597 році виходить у світ перший варіант головного добутку його життя -- «Досвіди або наставляння моральні і політичні». Після сходження на престол наступного британського монарха Якова I Стюарта Ф. Бекон займає усе більш високі посади в державі, стає лорд-канцлером Англії. Ф.Бекон не завжди бездоганний у своїй поведінці. Йому доводиться стати перед судом за обвинуваченням у хабарництві і зізнаватися в даному злочині. Наприкінці життя він досить бідний і просить матеріальну допомогу в короля.

Ф.Бекон -- один з найбільших учених Європи XVI століття. Він автор ряду великих робіт з історії, логіці і методології науки і по праву вважається засновником дослідної науки нового часу. Одного разу холодною весною 1626 року Ф.Бекон вирішує проробити дослід із заморожуванням курки, щоб переконатися, наскільки сніг може зберегти м'ясо від псування. Особисто проробляючи цей дослід, експериментатор застудився і незабаром умер.

Моральність відтепер розглядається як об'єктивне суспільне явище. Ф.Бекон писав: «Кожному предметові внутрішньо властиве прагнення до двох проявів природи блага: до того, що робить річ цільним у самому собі, і того, що робить річ частиною якогось великого цілого. І ця друга сторона природи блага значніша і важливіша першого, тому що вона прагне до збереження більш загальної форми. Ми назвемо перше індивідуальним, або особистим благом, друге -- суспільним благом». Першості загального блага над частковим Ф.Бекон залишається вірний усе життя. Він доводить перевагу активного блага перед пасивним, блага удосконалювання перед благом самозбереження.

Затверджуючи перевагу загального блага над індивідуальним, діяльне життя перед споглядальним, самовдосконалення перед самозадоволенням, Ф.Бекон критикував ідеї гедонізму, кінізму, епікуреїзму і стоїцизму. Адже як би не прикрашали особисте життя людини щиросердечна безтурботність, самозаспокоєність, усі ці блага є не більш, ніж засоби легкодухої утечі від життя з її хвилюваннями, спокусами, антагонізмами і що вони ніяк не можуть бути основою для того справжнього щиросердечного здоров'я, активності і мужності, що дозволяють протистояти ударам долі, переборювати життєві труднощі і, виконуючи свій обов'язок, повноцінно діяти в цьому світі. Людина, що висунула гасло «Знання - сила», не розуміє, що знання -- результат не тільки особистих зусиль людини, але й епохи, у якій він живе.

Ф.Бекон розуміє обов'язок як сукупність визначених зобов'язань і прихильності людини стосовно інших людей. Деякі з обов'язків пов'язані з професією, становою приналежністю, сімейним і суспільним становищем. Для нього важливішим є альтруїстичний початок у людині: добрі справи зв'язують людей сильніше, ніж обов'язок. Він писав: « З усіх чеснот і достоїнств доброта є найбільшою ... без неї людина лише суєтне, шкідливе і жалюгідне створення. Схильність творити добро закладена глибоко в природі людській». Навпроти, злонравні і заздрісливі люди, що за природою своєю не терплять чужого благополуччя, є помилками природи, але разом з тим і найкращим матеріалом для створення великих політиків.

Другу частину етики Ф.Бекона складає навчання про моральне виховання людської душі, що він називає «Георгики душі». Ці «георгики» були покликані сформулювати правила, керуючись якими людина прилучається до благ і знаходить моральну культуру. Засновник дослідної науки про природу вважає емпіризм ефективним шляхом пізнання морального світу суспільства. Але суспільство розвивається набагато швидше природи, і тому лише теорія здатна адекватно пояснити вчинки людей.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>